1З 5 лютого по 18 березня 61-У група проходила педагогічну практику в старшій школі на місці вчителя української мови та літератури, світової літератури, а також класного керівника. Студенти групи проходили практику як за місцем проживання, так і в м. Глухів.

 

У Глухівській школі-інтернат педагогічну практику проходила Іллєнко Аня, яку було закріплено за 10 класом з поглибленим вивченням гуманітарних дисциплін. За Потапенко О., Загарією М. та Сокольцовою А., яких направили до ППК ГНПУ ім. О. Довженка, були закріплені групи перших курсів. Матеріально-технічне забезпечення закладу на достатньому рівні: у кабінетах були наявні проектори або комп’ютери, через що не виникало труднощів із застосуванням на заняттях ТЗН.

Студенти коледжу виховані, толерантні та творчі. Заняття проходили гарно, без різного роду конфузів. Студенти відчували свою відповідальність та роль у навчальному процесі. Вони виважено підходили до конкретної справи, брали участь у підготовці до виховних заходів.

Безсумнівно, ідеальної практики не буває: завжди знайдуться учні/студенти, які так чи інакше порушують дисципліну або, навпаки, є інертними та пасивними. Головне – знайти підхід до кожного.
Аби навчальний матеріал занять був продуктивним, мотивував учнів до роботи, зацікавлював їх до саморозвитку, студенти-практиканти намагались використовувати різні форми, методи та прийоми роботи. Наприклад, під час вивчення досить важких для розуміння творів М. Булгакова «Майстер і Маргарита» та Джорджа Орвелла «Скотоферма» студенти переглядали й аналізували уривки з художніх фільмів, підбирали до них цитати, висловлювали власні думки; готували ілюстративний матеріал до змісту твору, розробляли презентації, вели віртуальне «інтерв’ю» з письменником. Такі методи дали змогу за досить короткий час опанувати велику кількість навчального матеріалу.

Під час вивчення ліричних творів Лесі Українки студенти прослуховували аудіозаписи художнього читання актором-декламатором поезій авторки, аналізували вірші поетеси, покладені на музику, переглядали уривки з документального фільму про життєвий шлях поетеси. Таким чином студенти швидше сприймали інформацію, засвоювали матеріал, а головне – у них виникало бажання вчитися, оскільки використання ТЗН, наочності, нестандартних форм контролю («перевір товариша», «касетні запитання», написання листа письменнику) зацікавлювали їх і мотивували до навчання.

Виховна робота на місці класного керівника сприяла розвитку інтелектуальної і духовної сфери студентів, забезпечувала всебічний розвиток особистості. На виховній годині («Поетичний марафон «Розстріляне відродження»»), яку готувала Потапенко О, Загарія М. та Сокольцова А., студенти декламували поезії українських митців, оцінювали їх вклад в українську літературу та культуру, переглядали відеоролики, фотоматеріал, ділилися враженнями.

Взагалі, педагогічна практика – це неоціненний досвід для нас, як для студентів-філологів, так і для майбутніх педагогів.

Ми практично засвоїли зміст, форми і методи навчально-виховної роботи зі студентами. Під час практики виробились уміння і навички самостійної роботи, ми озброїлись новими методами і прийомами дидактики. Практика навчила нас більш відповідально ставитися до планування своєї роботи, бути готовими до імпровізацій на заняттях, встановлювати педагогічно правильні відносини зі студентами, усвідомлювати і аналізувати досвід своєї педагогічної діяльності.

Ми радимо студентам-практикантам творчо підходити до проведення уроків, краще опрацьовувати зміст нових форм організації навчального процесу, використовувати нестандартні прийоми та методи, активно впроваджувати у навчальний процес засоби наочності та ТЗН, аби співпраця з дітьми носила гедоністичний характер.

Студенти 61-У група

Автор : joomla блоги