sem.05.11.2021

5 листопада 2021 року в Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка відбувся Всеукраїнський науково-методичний семінар «Підготовка майстра виробничого навчання, викладача професійного навчання до впровадження в освітній процес інноваційних технологій». Організатором заходу традиційно є кафедра професійної освіти та технологій сільськогосподарського виробництва. Основною метою проведення семінару було обговорення ключових проблем, обмін досвідом щодо організації та методичного забезпечення освітнього процесу підготовки майстра виробничого навчання, викладача професійного навчання до впровадження в освітній процес інноваційних технологій.

2s

У заході взяло участь 378 осіб: члени-кореспонденти, доктори та кандидати наук, доктори філософії, директори та методисти закладів професійної (професійно-технічної) освіти, педагоги професійного навчання, докторанти, аспіранти, педагогічні працівники, магістранти та студенти, які представляли заклади вищої освіти, структурні підрозділи Національної академії педагогічних наук України, заклади післядипломної та професійної (професійно-технічної) й фахової передвищої освіти, науково-методичні центри професійно-технічної освіти, науково-дослідні установи, загальноосвітні навчальні заклади та інші організації з усіх регіонів України.

Модератором та ідейним натхненником науково-методичного семінару став доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри професійної освіти та технологій сільськогосподарського виробництва Василь Іванович Ковальчук.

3s

На початку заходу він представив організаторів та наукових партнерів, які долучилися до проведення форуму. Це Інститут професійно-технічної освіти НАПН України; ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України (кафедра професійної і вищої освіти Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти); Білоцерківський інститут неперервної професійної освіти; Національний авіаційний університет (кафедра педагогіки та психології професійної освіти); Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (кафедра професійної та технологічної освіти і загальної фізики Інституту фізико-технічних та комп’ютерних наук); Криворізький державний педагогічний університет (кафедра загальнотехнічних дисциплін та професійного навчання); Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти в Сумській області; Відокремлений структурний підрозділ «Професійно-педагогічний фаховий коледж Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка».

 4s   5s

 6s   7s

На початку зустрічі з вітальним словом до учасників семінару звернулися перший проректор Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка кандидат педагогічних наук, доцент Кузнецова Галина Петрівна; директор Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор Радкевич Валентина Олександрівна; президент ГО «Всеукраїнська асоціація працівників професійно-технічної освіти» Мірошниченко Катерина Борисівна; доктор педагогічних наук, доцент, декан факультету технологічної і професійної освіти Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка Грудинін Борис Олександрович.

Промовці відзначили важливість та необхідність проведення таких заходів, наголосили на необхідності посилення подальшої співпраці між науковими установами з метою забезпечення якісного навчального та науково-методичного супроводу освітнього процесу закладів вищої освіти й організації діяльності закладів професійної (професійно-технічної) освіти.

8s

Відкриваючи пленарне засідання, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри машинознавства і транспорту Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Горбатюк Роман Михайлович зупинився на проблемі цифрової трансформації освітнього процесу в контексті підготовки викладачів професійного навчання. Він акцентував увагу на тому, що процеси цифрової трансформації в Україні охоплюють різні галузі життєдіяльності, у тому числі освіту, оскільки вона спрямована на забезпечення безперервності навчання, його індивідуалізації.

Цифрова трансформація освітньої галузі спричиняє її якісну перебудову. Науково-педагогічні працівники повинні застосовувати в освітньому процесі нові технологічні інструменти та інформаційні ресурси. Вагомим кроком трансформації університету є створення єдиного інформаційного простору, мета якого забезпечити його інформаційну відкритість і доступність, упровадити сучасні освітні технології, що надають можливість віддаленого доступу всім учасникам освітнього процесу до інформаційних та освітніх ресурсів.

Цифрову трансформацію освітнього процесу необхідно розглядати через реалізацію комплексу відповідних заходів і дій з метою забезпечення якісної підготовки майбутніх викладачів професійного навчання.

9s

На важливості підготовки сучасного майстра виробничого навчання й викладача професійного навчання в контексті сучасних вимог наголосила доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри технологічної та професійної освіти і декоративного мистецтва Хмельницького національного університету Андрощук Ірина Василівна.

Як зазначила Ірина Василівна, майбутньому майстрові виробничого навчання та педагогові професійного навчання потрібна не лише педагогічна підготовка, а й ґрунтовна підготовка за спеціалізацією, адже освітній процес у закладах професійної (професійно-технічної) освіти є професійно спрямованим, тобто викладання для здобувачів освіти різних робітничих професій потребує глибокого розуміння змісту їхньої професійної діяльності. Якість цієї підготовки суттєвою мірою залежить від ефективності організації та проведення виробничих та педагогічних практик з урахуванням сучасних тенденцій не лише в галузі освіти, а й виробництва відповідно до спеціалізації.

10s

Ще одним важливим чинником, що визначає якість підготовки майбутніх майстрів виробничого навчання та педагогів професійного навчання, є відповідність науково-педагогічних працівників, що здійснюють підготовку означених фахівців, освітнім компонентам, що викладають. Адже вони формують відповідні компетентності й програмні результати навчання, скеровуючи освітній процес у відповідному напрямі, сприяють розвитку професійно орієнтованих якостей майбутніх педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти, потреби в самовдосконаленні.

11s

Сергеєва Лариса Миколаївна, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри професійної і вищої освіти ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України у своїй доповіді «Логістика безперервного професійного розвитку майстра виробничого навчання» акцентувала на тому, що розвиток сучасного освітнього середовища ЗП(ПТ)О характеризується зростанням швидкості змін та інтенсивності конкуренції, що посилює залежність педагогічних команд від рівня інформатизації та адаптаційних здатностей закладу освіти.

Лариса Миколаївна зауважила, що актуальним науковим і практичним завданням сьогодні є розроблення та апробація новітніх методик, технологій та інструментальної підтримки процесів реалізації та безперервного розвитку і професійного вдосконалення педагогічного колективу, у тому числі майстрів виробничого навчання, які мають уміти швидко розпізнавати зміни в зовнішньому середовищі та трансформуватися відповідно до вимог, причому здатність педагогічних працівників швидко і гнучко перебудовуватись перетворюється сьогодні, по суті, на безперервний процес підвищення кваліфікації. Безперервне підвищення професійного розвитку педагога спрямоване не тільки на послідовне вдосконалення його професійних якостей, збагачення й оновлення знань і вмінь, а й на розвиток особистісних властивостей, задоволення індивідуальних освітніх потреб, забезпечення соціального захисту та самореалізації в процесі професійної діяльності. Із цією метою рекомендовано розробити та запропонувати алгоритм дій із упровадження для майстрів виробничого навчання онлайн-семінарів із використанням засад педагогічної логістики, що передбачає реалізацію логістичних педагогічних потоків (інформаційного, сервісного, інформаційного та стратегічного планування).

Реалізація цих завдань сприятиме підвищенню рівня згуртованості педагогічних колективів у забезпеченні діяльності конкурентоспроможного ЗП(ПТ)О, зростанню організаційної та корпоративної культури; підвищенню ролі педагогічних команд у забезпеченні діяльності конкурентоспроможного ЗП(ПТ)О.

12s

Шайко-Шайковський Олександр Геннадійович, доктор технічних наук, професор кафедри професійної та технологічної освіти і загальної фізики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича у своїй доповіді «Оновлення матеріальної бази кафедр для виконання лабораторних робіт з механічних дисциплін у сучасних умовах» зосередив увагу на проблемі фізичного та морального старіння матеріальної бази кафедр, лабораторного та дослідного обладнання. Виникає необхідність заміни старого, зношеного парку приладів, пошуку шляхів заміни та оновлення обладнання, його модернізації. Старіння та зношеність обладнання лабораторій, в яких здійснюється проведення лабораторних робіт, пов’язано з використанням складних технічних установок та приладів і вимагає модернізації наявного обладнання, заміни його на більш сучасне та досконале. Ситуація ускладнюється тим, що в наш час практично повністю відсутнє централізоване виробництво та постачання нового обладнання або фінансування для його придбання. Унаслідок цього виникає потреба пошуку шляхів для виправлення такої ситуації.

Олександр Геннадійович розповів, що на кафедрі професійної та технологічної освіти і загальної фізики ЧНУ ім. Юрія Федьковича практикується шлях, при якому за рахунок коштів спонсорів відбувається придбання сучасних приладів та установок, які відповідають сучасним технологіям та методам обробки нових, а також традиційних матеріалів, що використовуються на виробництві, у практиці малих підприємств тощо.

13s

Цікавим був виступ Лаврентьєвої Олени Олександрівни, доктора педагогічних наук, професора, професора кафедри інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи ВНЗ «Університет імені Альфреда Нобеля» на тему «Новітні підходи в організації контролю та оцінювання знань у системі професійного навчання». Вона зазначила, що контроль та оцінювання знань відграють важливу роль в організації навчання і є невід’ємною його ланкою. Контроль безпосередньо пов’язаний з моніторингом рівня засвоєння змісту освіти, є обов’язковим способом отримання зворотної інформації в навчальному процесі й виступає частиною зовнішньої структурної організації навчальної діяльності, важливим механізмом управління нею.

Олена Олександрівна вказала на те, що державні стандарти мають лежати в основі організації контролю в закладах професійної освіти. Стандарти виходять з Національної рамки кваліфікацій, кваліфікаційних характеристик за професіями, на основі чого складаються освітні програми підготовки за певною спеціальністю, і в них закладаються певні вимоги, модель фахівця, яку формують засобами контролю. Доповідачка озвучила основні підходи до модульно-рейтингового контролю. Сьогодні широко використовують модульно-рейтинговий підхід: це і структурування навчального матеріалу, планування освітнього процесу, розроблення моделі навчання і оцінювання навчальних досягнень, оцінювання діяльності педагога та закладу освіти, проєктів у галузі освіти, ефективності управління якістю освіти та виховання і т. п.

Організація освітнього процесу за модульно-рейтинговою системою контролю й оцінювання навчальної діяльності спрямована на стимулювання самостійної навчально-пізнавальної діяльності студента, сприяє підвищенню його внутрішньої та зовнішньої мотивації в здобутті знань завдяки застосуванню різноманітних форм діагностики, чіткій організації освітнього процесу, прогнозованості вимог і, як результат, приводить до підвищення якості освіти загалом.

14s

У своєму виступі «Використання технологій доповненої реальності при підготовці педагогів професійного навчання» асистент Криворізького державного педагогічного університету Архипов Ігор Олександрович разом зі студентами Ботяком Валерієм Вікторовичем та Радченком Ігорем Станіславовичем представили практичні можливості використання технологій доповненої реальності в освітньому  процесі при підготовці майбутніх фахівців спеціальності «Професійна освіта (Транспорт)».

 15s   16s

Використання додатка Genesіs Vіrtual Guіd дозволяє студентам використати свій смартфон для отримання інформації з ремонту, технічного обслуговування й особливостей автомобіля за допомогою технології доповненої реальності. У додатку використовується безмаркерна технологія доповненої реальності. Маркером може бути салон, двигун автомобіля або їх фото. Слідуючи за підказками додатка, студент має можливість віртуально виконати технічне обслуговування автомобіля, наприклад, перевірити рівень мастила в  двигуні, додавання рідини в омивач скла, здійснити заміну повітряного фільтра, перевірити рівень гальмівної та охолоджуючої рідин.

17s

Додаток «Soldamatic AR» – це зварювальний симулятор, спрямований на набуття навичок і уявлень про процес зварювання здобувачів освіти, що не мають практичного досвіду роботи. Система дозволяє скоротити витрати та одночасно підвищити ефективність підготовки в рамках будь-якого курсу навчання зварювання.

18s

Вона покращує процес освіти студентів і дозволяє їм отримати достатні навички перед тим, як почати навчання в умовах реальної майстерні для зварювання. Також у системі на основі детального фізичного моделювання є можливість перевірки зварного шва на можливі дефекти (серед яких пористість, несплавлення, бризки металу).

Представлену авторами методику апробовано в межах підготовки студентів транспортного профілю та трудового навчання на базі кафедри загальнотехнічних дисциплін та професійного навчання Криворізького державного педагогічного університету. Майбутні фахівці вказали на доцільність використання елементів віртуальної й доповненої реальності та організації на цій основі самостійної навчальної й пошукової діяльності, створення нового типу лабораторних і практичних робіт.

19s

Цікавим і змістовним був виступ «Особливості та можливості змішаного навчання в підготовці майстра виробничого навчання, викладача професійного навчання до впровадження в освітній процес інноваційних технологій» Бикової Тетяни Борисівни, доктора філософії, викладача ВСП «Професійно-педагогічний коледж Глухівського НПУ ім. О. Довженка», яка акцентувала увагу на важливих характеристиках процесу підготовки майстра виробничого навчання та викладача професійного навчання, таких як результативність, ефективність та якість. Результативність професійної підготовки виявляється в професійно-педагогічній компетентності майбутніх педагогів, що вимірюється рівнями досягнення програмових результатів навчання відповідно до спеціалізації. Ефективність визначається співвідношенням ресурсних, трудових, моральних витрат до показників якості. А якість освітнього процесу як багатопланова категорія визначається відповідністю результатів навчання вимогам законодавства та  стандартам освіти.

Доповідачка наголосила, що для досягнення бажаного рівня вияву зазначених характеристик у процесі організації освітньої діяльності передусім від його організатора вимагається наявність знань, що робити, як робити, чому це потрібно робити та кому це потрібно. Формування відповідних знань, навичок, розуміння та мотивації найбільш раціонально реалізовувати в діяльності, і бажано в інноваційній, інакше кажучи, ефективна підготовка майбутніх майстрів виробничого навчання і викладачів професійного навчання потребує залучення інноваційних технологій на всіх етапах професійної підготовки.

Серед інноваційних технологій Тетяна Борисівна виділила доцільність застосування змішаного навчання, адже це освітній феномен, специфічне педагогічне явище, що передбачає цілеспрямовану взаємодію педагогів, здобувачів освіти та системи знань шляхом ефективного поєднання методів електронного й очного навчання із залученням усіх доступних засобів.

Насамкінець Тетяна Борисівна зупинилася на тому, що втіленню змішаного навчання в освітню практику закладів професійної освіти передує ретельне планування з урахуванням не тільки можливостей та особливостей такого виду навчання, а й особливостей та можливостей усіх учасників освітнього процесу щодо ресурсного забезпечення закладів освіти і суб’єктів освітньої діяльності. Змішане навчання є інноваційним і перспективним методом навчання. Його варто досліджувати і використовувати  на практиці.

20s

Сорока Валерій Вікторович, аспірант кафедри професійної освіти та технологій сільськогосподарського виробництва Глухівського НПУ ім. О. Довженка у своєму виступі «Застосування цифрових технологій у підготовці майбутніх майстрів виробничого навчання автотранспортного профілю» зосередив увагу на тому, що цифровізація освіти передбачає інтенсифікацію процесу навчання, реалізацію ідей адаптованого і розвивального навчання, вдосконалення форм і методів організації освітнього процесу, створення системи освіти, орієнтованої на використання сучасних цифрових технологій. У розвитку цифрового суспільства якісна освіта стає одним з головних чинників успіху, а майстер виробничого навчання є одночасно об’єктом і провідником до позитивних змін.

Валерій Вікторович зазначив, що готовність до застосування цифрових технологій є складовою фундаментального ядра, що забезпечує найбільш ефективний шлях професійного розвитку такого фахівця, який володіє універсальним інструментом успішної професійної діяльності в будь-якій сфері.

Доповідач наголосив, що цифрові технології – це вже не тільки інструмент, але і нове середовище існування людини. Вони надають принципово нові можливості, розширюють та доповнюють освітній процес, допомагають відтворити реальні обставини діяльності на виробництві, сприяють формуванню логічного та творчого мислення, що загалом сприяє розвитку здобувачів освіти та формуванню інформаційної культури, цифрової компетентності, готовності до застосування цифрових технологій, проєктуванню індивідуальних освітніх маршрутів, щоб задовольнити освітні потреби студента; перетворює здобувачів освіти не тільки на активних користувачів електронних ресурсів, але і дає змогу створити нові ресурси та контент для навчання.

21s

Методисти Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти в Сумській області Ященкова Єлизавета Іллівна та Смирнова Ірина Олександрівна у своїй доповіді «Віртуальне комплексно-методичне забезпечення професії “Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування”» представила напрацювання щодо застосування розробленого онлайн-контенту.

Віртуальне комплексно-методичне забезпечення професійної підготовки – це система навчально-методичної документації, засобів навчання, необхідних для повного та якісного оволодіння знаннями з певної професії відповідно до Державних стандартів професійно-технічної освіти, що ґрунтується на застосуванні сучасних педагогічних, інформаційних та інтерактивних технологій.

На прикладі теми «Поняття про освітлювальні установки» Єлизавета Іллівна продемонструвала зразок такого комплексно-методичного забезпечення, яке складається з текстової інформації з теми, відеофрагментів, інтерактивних презентацій, глосарію, форм контролю у вигляді онлайн-гри та літературних джерел для онлайн-навчання, які розміщено на онлайн-ресурсах.

22s

23s

У своєму виступі «Організаційні умови управління профорієнтаційною роботою закладу професійної освіти» Зінченко Володимир Павлович, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки, психології, соціальної роботи та менеджменту Глухівського НПУ ім. О. Довженка зупинився на проблемі набору здобувачів освіти та організації профорієнтаційної роботи. Професійна орієнтація молоді – проблема комплексна, а її вирішення залежить від зусиль школи, системи професійної освіти всіх рівнів, громадськості. Тільки планомірна, довготривала і неперервна система роботи з профорієнтації сприяє підвищенню усвідомленості вибору професії молоддю.

Володимир Павлович зазначив, що заклади професійної освіти можуть вирішувати важливі завдання в загальній системі профорієнтації: участь педагогічних колективів ЗПО у трудовому вихованні школярів, у розвитку їхніх інтересів і нахилів; участь у вихованні в учнівської молоді суспільно значущих мотивів, свідомої мотивації вибору професії, підвищення престижу робітничих професій і ЗПО; інформування молоді, батьків, педагогів шкіл про зміст робітничих професій, зміни, які відбулися в процесі виробництва; повідомлення інформації про ЗПО, про умови і зміст навчання, про відпочинок і організацію побуту учнів; організація профорієнтаційної роботи з учнями, які вступили до закладів професійної освіти, формування в них стійкого професійного інтересу, мотивів трудової діяльності.

Зважаючи на окреслені завдання, робота закладів професійної освіти з формування майбутнього контингенту спрямована на трьох адресатів: молодь, батьків, педагогічні колективи шкіл.

Ефективне і якісне вирішення завдань з орієнтації молоді на робітничі професії можливе за таких умов: зв’язок з усіма організаціями, які проводять профорієнтаційну роботу (підприємства, заклади освіти, громадськість); традиційний зв’язок із найближчими до ЗПО школами, з якими встановлюються найбільш тісні контакти учнівських та педагогічних колективів на двосторонніх угодах про співпрацю; створення кабінету профорієнтації, який використовується з метою широкої популяризації робітничих професій, отримання школами і батьками консультацій щодо професій, їх змісту, умов навчання у ЗПО; наявність у ЗПО конкретного плану роботи з професійної орієнтації, неперевантаженого формальними заходами і спрямованого на вирішення конкретних завдань. Доповідач відзначив, що наведені умови можна вважати необхідними для ЗПО будь-якого профілю. При цьому варто мати на увазі, що для досягнення високої ефективності проведення профорієнтаційних заходів принципове значення має якість інформації, яку отримують школярі, батьки, педагоги. Така інформація обов’язково повинна бути не тільки об’єктивною, але й ураховувати потреби учасників заходів, їхні психологічні та вікові особливості, життєвий досвід, цінності, прийняті в різних соціальних групах.

Робота секційних засідань семінару відбувалася за актуальними у сфері професійної освіти напрямами: науково-методичні засади впровадження в освітній процес інноваційних технологій; сучасні тенденції розвитку окремих галузей народного господарства; наступність підготовки майстра виробничого навчання, викладача професійного навчання до інноваційної діяльності в системі «професійний коледж – заклад вищої освіти – підвищення кваліфікації –саморозвиток»; інноваційна діяльність та педагогічна майстерність майстра виробничого навчання, викладача професійного навчання; упровадження цифрових технологій в освітній процес закладів освіти; кросдисциплінарний підхід у підготовці майбутніх педагогів професійного навчання. У форматі роботи секцій науковці мали змогу обговорити важливі питання підготовки майстра виробничого навчання, викладача професійного навчання до впровадження в освітній процес інноваційних технологій.

Програму семінару розміщено на веб-сторінці кафедри професійної освіти та технологій сільськогосподарського виробництва Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка за посиланням: https://drive.google.com/file/d/12w18VBfBEQTcUs7ZAyzdNmU-EFntbI80/view?usp=sharing

 

Організаційний комітет висловлює щиру подяку всім, хто долучився до організації та проведення заходу. Щиросердно бажаємо шановним колегам радісних подій і наукових звершень, бадьорості духу й доброго здоров’я! Хай Ваші професійна майстерність та життєвий досвід і надалі слугують освітянській справі. Завжди раді співпраці!

 

 

 

 

Автор : joomla блоги